Історія лікарні

Навряд чи вдалося б знайти заклад, не лише на території Чехії, а й у ширшому європейському регіоні, де медична допомога надається безперервно з XIV століття. У самому центрі столиці, на правому березі Влтави, ми знайдемо такий унікальний об’єкт — це лікарня «На Франтішку». Лікарня розвивається протягом усього часу свого існування, тобто з 1354 року, коли Арношт з Пардубіц освятив у цих місцях каплицю та шпиталь. Архієпископ Ян у 1368 році засновує фонд, який забезпечує подальше існування лікарні, цей фонд опікує сам імператор Карл IV.

У 1620 році Фердинанд II передає засновницький акт лікарні ордену милосердних братів, і лікарня продовжує розвиватися — при лікарні відкрито аптеку, кількість ліжок збільшується з початкових 24 до 55, у 1703 році добудовано ще один поверх, і заклад здатний прийняти майже 90 пацієнтів. Пожертва імператриці Марії Терезії дозволяє ще більше покращити лікарню «На Франтішку», яка як філія медичного факультету стає важливою науковою та дослідницькою базою. У 1783 році імператор Йозеф II затверджує плани подальшого розвитку лікарні. Директором лікарні стає проф. Ян Теобальд Гельд, пізніше декан факультету та ректор Карлового університету.

На межі 19-го та 20-го століть лікарню відвідують імператор Франц Йозеф разом із спадкоємцем престолу Фердинандом д’Есте, щоб підтримати заклад. Важливість лікарні в центрі Праги підкреслили також такі особистості, як Т. Г. Масарик, Е. Бенеш або папа Пій XI, які доклали зусиль для отримання значної фінансової суми, завдяки якій у 1926 році було завершено добудову набережної частини будівлі. Ця прибудова, спроектована відомими міжвоєнними архітекторами В. Кваснічкою та Й. Майєром, значно збільшила місткість лікарні до 200–280 ліжок. Таким чином, лікарня стала найбільшим медичним закладом у Празі та її околицях.

Нова частина лікарні була урочисто відкрита 9 жовтня 1927 року. Архітектурно вона має вигляд лежачої літери E, причому центральна частина будівлі з'єднує нову споруду з оригінальною. Нова прибудова забезпечує чудові краєвиди на Влтаву та празькі панорами, в тому числі завдяки унікальним панорамним вікнам в операційних залах.

Під час Другої світової війни лікарня функціонувала як військовий лазарет для поранених пілотів нацистської Люфтваффе. У 1950 році весь комплекс був переданий у власність держави і став частиною різних окружних інститутів національного здоров'я аж до 1992 року, коли лікарня була виокремлена з ОІНЗ Прага 1. Так з'явився новий юридичний суб'єкт – лікарня «На Франтішку» як організація, що фінансується з бюджету, засновником якої є міський округ Прага 1.

Визначним моментом в історії лікарні «На Франтішку» стало 6 лютого 1847 року, коли брат Целестин Опіц вперше в Чехії провів тут операцію під загальним ефірним наркозом. Спочатку наркоз випробовували на сильних і здорових людях. До 20 квітня того ж року Опіц провів у лікарні «На Франтішку» загалом 186 операцій із застосуванням ефірної наркози, причому більшість із них — це були видалення зубів.

Цю анестезіологічну традицію продовжило в 60-х роках 20 століття перше стаціонарне анестезіологічно-реанімаційне відділення (АРВ) у Чехословаччині, відкрите саме в лікарні «На Франтішку». Хоча деякі джерела вказують 1961 рік як дату його заснування, офіційно воно розпочало свою діяльність 15 лютого 1965 року. Відділення було обладнане 14 ліжками з моніторингом і надавало реанімаційну допомогу пацієнтам з Праги та сільської місцевості.

Унікальність лікарні «На Франтішку» підтверджують також імена інших видатних медиків, які працювали в лікарні, — Теофіл Шрамек, Крістіан Цайдлер, проф. Пленціз, проф. Байєр, проф. Пітха, д-р Крейсінгер та багато інших. Лікування в лікарні «На Франтішку» шукали й багато видатних особистостей – згадаємо, наприклад, Й. Добровського, Ф. Х. Бріксі, К. І. Тама, Яна Веріха, Любу Германову, Вацлава Гавела чи Гану Гегерову.